Сьогодні виповнюється 115 років від дня народження славного змагуна та репрезентанта традицій українського спорту міжвоєнного Станиславова Романа Кернякевича. У відкритих джерелах про цю персону, на жаль, ми знайдемо переважно якусь поодиноку уривчасту інформацію. Відтак у даному дописі спробуємо хоч якось її узагальнити та принагідно віддати шану пам’яті нашому землякові.
Герой нинішньої оповіді з’явився на світ 25 лютого 1909 р. в селі
Микитинці у мішаній україно-польській родині Онуфрія та Марцелі
Кернякевичів. Іще до досягнення повноліття юнак разом з батьками
змінив сільську прописку на міську. Справа в тому, що 1925 р. було
ухвалене адміністративне рішення про розширення територіальних меж
Станиславова, і частина микитинецьких ґрунтів опинилася в
підпорядкування міста. Стосувалося це й вулиці Св. Михайла (тепер –
Нафтова), на якій знаходилося помешкання сім’ї Кернякевичів. Якийсь час
Роман навчався в місцевій українській гімназії. Саме в її стінах він
зійшовся з товаришами, палко залюбленими у футбол. Зокрема, його
однокласниками були такі знані у недалекому майбутньому й поза теренами
Станиславова спортовці, як Осип Новицький, Роман Дем’янчук, Теодосій
Моклович.
У другій половині 20-х Р. Кернякевич потрапив у поле
зору футбольних функціонерів найвідомішого місцевого спортивного
товариства міжвоєнної доби «Ревера». І хоча він переважно змагався за
резервну команду цього клубу, але траплялись в ігровій кар’єрі також
поодинокі виступи в складі першої дружини. Водночас 1927 р. Роман
спільно з невеликим колом однодумців виявився причетним до появи
дружини копаного м’яча «Сокіл». Вона була організована при
станиславівській «Просвіті» на Гірці та комплектувалася виключно з
українців. Однак через брак уваги і підтримки з боку громади цей
колектив невдовзі безслідно зник з футбольної карти міста.
Доля
розпорядилася так, що практично весь подальший етап своєї спортивної
кар’єри Р. Кернякевич пов’язав зі створеним наприкінці 1929-го
українською громадою Станиславова УСТ «Пролом». Навесні наступного року
футбольний клуб новоутвореного товариства офіційно вступив у члени
Польського футбольного союзу і надалі десять сезонів поспіль
репрезентував українську спільноту міста в змаганнях під його егідою на
регіональному рівні. В офіційних матчах у складі «Пролому» Р.
Кернякевич дебютував 4 травня 1930 р. в поєдинку турніру класу «Б»
Станиславівського підокругу Львівського футбольного союзу проти
земляків з «Єдносці». А вже за три тижні молодий нападник проломівців
записав на свій рахунок і прем’єрний м’яч у першості під час двобою в
Коломиї з армійцями тутешнього 49-го піхотного полку…
Здебільшого Р. Кернякевич займав на полі позицію форварда. Втім,
залежно від кадрової ситуації в «Проломі», траплялися непоодинокі
випадки, коли доводилося закривати вакантне місце в центрі півзахисту.
Така тенденція намітилася приблизно з літа 1936-го, коли команда
вступила у фінальні баталії за вихід до елітної ліги Станиславівського
окружного футбольного союзу. Непересічна технічна і виконавська
майстерність Романа, помножені на повну самовіддачу і жертовність на
футбольному полі, вплинули на рішення товаришів по клубу довірити йому в
1934 р. почесний пост капітана «Пролому». Його він зберігав за собою і
в наступні літа.
Р. Кернякевич став рекордсменом за кількістю
сезонів, проведених у складі «Пролому». Він був чи не єдиним
футболістом, який захищав емблему і кольори клубу на полі протягом
всього періоду його існування. Як капітан команди та її ветеран, чимало
часу відводив на роботу з молодою генерацією проломівців, передавав
їм свій досвід та навчав тактичних премудрощів гри. Окрім футболу,
захоплювався також іншими видами спорту. Був активним членом шахової
секції «Пролому», вважався одним з найкращих шахістів товариства.
В ту далеку пору досить барвисто і промовисто описали спортивний (та й
не тільки) профайл Р. Кернякевича журналісти спеціалізованого
львівського видання «Змаг»: Має добру техніку, гру воздушними м’ячами й
найбільше в дружині любовних пригод, бо гарний таки – не жарт,
кучерявий брюнет і на знимках найкраще виходить. Міг би сміло грати у
фільмах… Дуже ретельна людина: за п’ять мінут вас до нитки обіграє в
чому хочете – в ферблі, «тисячці», чи в шахи. Шлюб брати брав, але живе
парубком».
Врешті, високий авторитет Р. Кернякевича серед
одноклубників, багаторічна відданість рідній організації та її
ідеології були сповна оцінені всією проломівською спільнотою. Двічі на
загальних зборах товариства (1938–1939
рр.) чинного спортовця обирали до складу правління на посаду
заступника Виділу. Поза спортом він багато літ заробляв собі на кусень
хліба працею на ниві споживчої кооперації краю. Трудився у повітовому
відділі Маслосоюзу, де спеціалізувався на яйчарстві.
Невдовзі
після збройної радянської анексії західноукраїнських земель у 1939 р.
УСТ «Пролом», як і багато інших довоєнних організацій, вимушено
припинив своє існування. З цією подією вірогідно добігла до свого кінця
й активна спортивна кар’єра Р. Кернякевича. У всякому разі виявити
якихось згадок про його виступи на футбольному полі в 40-х роках у
доступних нам джерелах не вдалося.
У період Другої світової
війни колишній проломівець тривалий час перебував у Станиславові,
допоки восени 1944-го не був мобілізований до лав радянської армії.
Згодом опинився на фронті. В квітні 1945 р. Роман востаннє вийшов на
зв’язок з рідними, після чого його слід загубився. За якийсь час
близькі подали повоєнний запит до органів влади з проханням допомогти
встановити долю свого родича-армійця. У відповідь посадовці
Станіславського міськвійськомату надіслали матері невтішне
повідомлення, що її син, солдат Роман Кернякевич числиться в переліку
осіб зниклих безвісти…
За час своєї кар’єри Р. Кернякевич не
досяг найвищих вершин спортивного Олімпу. Але саме такі як він, віддані
рідному товариству та клубові патріоти-спортовці, чималою мірою
доклалися до того, що в 30-х роках минулого віку станиславівський
«Пролом» справедливо входив до когорти кращих українських футбольних
формацій тодішньої ІІ Речі Посполитої та гідно змагався із численними
польськими і гебрейськими дружинам на регіональній арені.
Групове передматчеве фото учасників товариської зустрічі «Пролом» – «Україна», що відбулася в Станиславові 25.05.1931. Цей поєдинок став одним з найпам'ятніших в спортивній біографії Р. Кернякевича, який відзначився дублем у ворота легендарної львівської команди (герой нашої оповіді стоїть 6-й праворуч)
Р. Кернякевич (сидить 2-й ліворуч) зі своїми одноклубниками-проломівцями (1932)
Обліково-послужна картка військовозобов'язаного ЧА Р. Кернякевича (1944 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар