Замість вступу

Цей блог є даниною пам'яті журналісту з Івано-Франківщини Орестові Олексишину. Неочікувано рано для всіх його рідних і близьких, колег та шанувальників творчості відійшов він у вічність на 64-му році життя в травні 2011-го. Однак справедливо кажуть: людина не померла, допоки її пам'ятають. Як яскрава творча особистість, Орест Олексишин у повній мірі заслуговує на згадки у своїх сучасників та нащадків. Насамперед він назавжди залишив по собі помітний слід у царині вітчизняної спортивної журналістики останньої третини ХХ – початку ХХІ віків. Більш ніж солідний творчий доробок Ореста Олексишина складається з сотень газетних публікацій та телепрограм. Саме з метою систематизації багатогранної творчої спадщини журналіста-літописця прикарпатського спорту та увіковічення його пам'яті й буде укладатися цей своєрідний щоденник. У переважній більшості дописів даного  блогу будуть розміщені авторські матеріали Ореста Олексишина, які у свій час побачили світ на сторінках часописів та на телебаченні. Окрім того, тут будуть публікуватися інші матеріали, присвячені спортивному минулому та сьогоденню Прикарпатського краю...

Автор-упорядник щоденника Олег Олексишин

Слідами одного відео

 У радянські часи в силу різних обставин події спортивного життя на Прикарпатті достатньо скромно висвітлювалися в офіційній кінохроніці та на телеекранах. А те що було відзняте на камери, у переважній своїй масі припадає товстим шаром архівної пилюки по столицях і практично не доступне для перегляду теперішнім споживачам відеоконтенту. З огляду на такий стан справ, викид в інтернет-простір будь-яких «свіжих» оцифрованих матеріалів з минулого вже сам по собі викликає певне зацікавлення.
     Віднедавна у вільний доступ для знайомства почав викладати відеоматеріали колишнього республіканського і обласних студій ТБ їх правонаступник «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Із тієї наразі незначної порції контенту, яка встигла з’явитися в інформпросторі, особистий інтерес викликав і коротенький спортивний сюжет більш як піввікової давності з Коломиї. У ньому йшлося про перебіг всесоюзних фінальних змагань за кубок «Золотий колос-70» з футболу. Позаяк особливою інформативністю ні саме неозвучене відео, ні куций супровідний опис під ним на сайті не вирізнялися, довелося оперативно заглибитися в тему і нарити в'язку цікавих фактів про ту подію та її учасників...

 

Повернення із забуття: Роман Кернякевич

У калейдоскопі теперішніх спортивних подій перенасичений інформаційний вир ледь не щодня виносить на поверхню все нових і нових героїв його величності Спорту. Нерідко у цьому стрімкому водовороті колесо історії з невблаганною йому швидкістю відправляє у непроглядну павутину минулого цілі десятки незаслужено забутих (а подекуди й малознаних сучасниками) імен далеко непересічних колись прикарпатських спортовців. І немає на то іншої ради, як час від часу згадувати про них, а декого й взагалі відкривати для широкого загалу…
     Сьогодні виповнюється 115 років від дня народження славного змагуна та репрезентанта традицій українського спорту міжвоєнного Станиславова Романа Кернякевича. У відкритих джерелах про цю персону, на жаль, ми знайдемо переважно якусь поодиноку уривчасту інформацію. Відтак у даному дописі спробуємо хоч якось її узагальнити та принагідно віддати шану пам’яті нашому землякові.