Хроніка Першого національного з футболу. Ч.21: На фініші

Свої завершальні поєдинки у Першому національному чемпіонаті України з футболу івано-франківське «Прикарпаття» провело на виїзді у Луцьку та Тернополі – відповідно з «Волинню» і «Нивою». Для всіх трьох клубів матчі цих останніх турів фактично перетворилися на просту формальність. На відміну від прикарпатців їхні географічні сусіди, не відкладаючи справу на крайній день, без особливих надзусиль виконали своє першочергове завдання на сезон – зберегти прописку у вищій лізі. А ось іванофранківці вже кілька турів як розпрощалися з подібними сподіваннями. 
     З огляду на це, свою розповідь про перебіг матчів «Прикарпаття» на фінішному відрізку прем’єрної першості обмежимо сьогодні виключно сухою протокольною інформацією з них. Позаяк далі хочеться більше зосередити увагу на підсумковому аналізі виступу клубу в футбольних змаганнях найвищого рангу сезону-92...

***

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.20: Розбірки аутсайдерів

У своєму заключному домашньому поєдинку в чемпіонаті «Прикарпаття» зустрілося з «Нафтовиком» з Охтирки. Представник Сумщини, на відміну від іванофранківців, все ще зберігав можливість поборотися за місце у вищому дивізіоні вітчизняного футболу. За три тури до фінішу нафтовики відставали від «Зорі-МАЛС», що посідала рятівну сьому сходинку в таблиці, на три очки і мали гру в запасі. Однак провальний виступ охтирських футболістів кількома днями раніше у Чернівцях (розгром від «Буковини 0:3) лише поглибив песимістичні настрої у колі шанувальників цієї команди напередодні її візиту до Івано-Франківська.
     З іншого боку, і «Прикарпаття» дихало «Нафтовику» буквально в спину. Наявний розрив між клубами всього у два очки визначався, зокрема, й підсумком їх очного протистояння в матчі першого кола, в котрому тріумфували слобожанці. Відтак були підстави сподіватися, що прикарпатці скористаються нагодою реваншуватися за ту прикру поразку і хоч якось підсолодять собі гіркоту прощання з вищою лігою на рідному стадіоні.
     Свідком своєрідної «битви аутсайдерів» на івано-франківському стадіоні «Електрон» 9 червня 1992 р. був і Орест Олексишин. Його репортаж про неї у пропонованій нижче публікації…
***

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.19: Кожному своє

Поміж матчами 16 і 17-го турів національної першості, у якому «Прикарпаття» мало приймати «Металіст», упорядниками календаря змагань була передбачена більш, як півмісячна пауза. Вона була зумовлена участю квартету вищолігових команд у півфінальних і фінальному поєдинках розіграшу прем’єрного Кубка України.

     Враховуючи всі негаразди, які останнім часом переслідували івано-франківський клуб і в змагальному процесі, і у взаємовідносинах всередині колективі, ця перерва була вельми доречною. Навряд чи за такий короткий проміжок часу в. о. головного тренера Ю. Шулятицький разом зі своїми колегами міг серйозно відкоригувати ігрову поставу «Прикарпаття». В умовах, що склалися для керівництва клубу і наставників команди набагато важливішим завданням було налагодити психологічний мікроклімат в ній, аби більш-менш гідно провести завершальний турнірний цикл з чотирьох матчів.