Обласна телевізія Прикарпаття про VІ турнір пам'яті Ореста Олексишина

Попередній допис з матеріалами про перебіг турніру-меморіалу Ореста Олексишина доповнюємо відповідними відеосюжетами підготовленими телевізійними каналами Івано-Франківщини...

VІ турнір пам'яті Ореста Олексишина

8 грудня 2018 р. в Івано-Франківську відбувся VІ-й турнір Пам’яті президента Асоціації спортивних журналістів Прикарпаття Ореста Олексишина. Проведення таких турнірів започаткувала 2012-го Івано-Франківська обласна спілка журналістів і відтоді щорічного організовує їх.
     Напередодні змагань голова обласної спілки журналістів Лілія Боднарчук і відповідальний секретар Вікторія Плахта, працівниця ОТБ «Галичина» Наталія Храбатин поклали квіти на могилу Ореста Олексійовича, помолилися за упокій його душі.


(фото М. Мазура)

Спортивний центр "Буревісника"

У різний час з-під пера та мікрофону Ореста Олексишина з’явилося чимало матеріалів присвячених стану матеріально-технічної бази фізкультурно-спортивної галузі краю. У сьогоднішньому дописі пропонуємо згадати як розпочиналося спорудження одного з найкращих спорткомплексів Івано-Франківщини.


1980-ті рр.

Олег Базилевич : Критерій один – майстерність (інтерв'ю з легендою вітчизняного футболу)

Минулого тижня вітчизняний футбол втратив легендарного тренера і гравця Олега Базилевича. Тим, хто розуміється на грі мільйонів, не варто пояснювати значимість цієї Персони для історії нашого футболу. А для не надто посвячених зауважимо, що в першій половині 1970-х Базилевич був одним із тих, хто спільно з Лобановським писав модерну футбольну філософію, за допомогою якої перетворили скромне за тогочасними мірками київське «Динамо» в справжній європейськими спортивний бренд зі знаком якості.
     Зрозуміло, що були в життєписі фахівця не тільки тріумфальні, але й чорні сторінки. Чого варта, наприклад, вимушена відставка в кінці 1976 р. з тренерської лави рідного клубу, як своєрідний компроміс у жорсткому внутрікомандному конфлікті між гравцями «Динамо» і дуетом наставників Лобановський-Базилевич. Або ж жахлива авіакатастрофа через три роки в небі над Україною літака з гравцями вищолігового ташкентського «Пахтакора», очолюваного тоді Базилевичем (сам тренер дивом вцілів, бо через хворобу сина не полетів разом з підопічними тим фатальним рейсом)…
     Протягом 1992-1994 рр. Олег Базилевич очолював національну збірну України. То був один з найскладніших її періодів – доба інтеграції української федерації в міжнародні футбольні спілки та становлення нової команди за умов відчутного кадрового голоду. Стара гвардія динамівців, яка здобувала міжнародне визнання в другій половині 80-х, вже своє «відіграла», а кілька перспективних доморощених футболістів обрали кольори російської збірної.
     Волею долі так склалося, що обіймаючи пост головного тренера нашої збірної, Базилевич погодився на короткий час стати ще й консультантом тренерського штабу першолігового франківського «Прикарпаття» в ході підготовки команди до сезону 1993 р. І в результаті цієї співпраці за підсумками розіграшу прикарпатці пробилися в еліту вітчизняного футболу. Саме в ту пору Оресту Олексишину й пощастило взяти інтерв’ю в цього прославленого фахівця, яке публікуємо нижче...


Олег Базилевич (2-й ліворуч) після переможного матчу за суперкубок УЕФА між "Динамо" і "Баварією" (Київ, 1975 р.)

Підготовка футбольного резерву в обласному центрі Прикарпаття (2009 р.)

Добра традиція

Починаючи з 2007 р., з ініціативи НСЖУ вітчизняні медійники кожної третьої п’ятниці вересня відзначають День пам’яті українських журналістів. З цієї нагоди представники журналістської спільноти Івано-Франківщини разом зі студентами факультету журналістики ПНУ ім. Василя Стефаника щороку збираються на території Клубовецького лісництва, аби поіменно згадати колишніх колег по цеху, які самовіддано служили своїм читачам, глядачам і слухачам. Саме там в 2010 р. було закладено символічну Алею пам'яті найкращих журналістів Прикарпаття. Серед інших достойних професіоналів пера і мікрофона власне місце на Алеї знайшло й ім'я Ореста Олексишина...

   фото з сайту kluedu.if.ua

Боксерська Африка стала ближчою

Цим дописом розпочнемо публікацію серії матеріалів, які увібрали в себе творчий спадок Ореста Олексишина як телевізійного журналіста. У даному відеосюжеті для івано-франківського ОТБ «Галичина» автор висвітлює перипетії товариської матчевої зустрічі з боксу між збірними України та Марокко, яка відбулася 2 жовтня 2010 р. в обласному центрі Прикарпаття.

Михайло Яремчук: «Журналістика – це стан душі»

Хочеться на сторінках цього щоденника час від часу згадувати й тих колег по цеху Ореста Олексишина, з якими він приятелював, співпрацював (у більшій чи меншій мірі) при підготовці своїх журналістських матеріалів та проектів, чи просто спільно творив літопис прикарпатського (і не тільки) спорту. З цією метою уводимо в блог рубрику «колеги по цеху» з відповідною міткою (тегом). У ній будемо публікувати різноманітні матеріали від та про таких побратимів по фаху.

      Розпочнемо її публікацією інтерв’ю з Михайлом Яремчуком, яке той дав івано-франківському спортивному виданню «Матч» у 2013 р. Постать Михайла Васильовича, який, до речі, сьогодні відзначає свій День народження (з чим його і вітаємо!), тут нами обрано не випадково.Окрім того, що Яремчук тривалий час товаришував з Олексишиним, вони в 1990-х у тісній співпраці прокладали ще нову для себе та глядачів Івано-Франківщини спортивну стезю на регіональному телебаченні. Про це та про інші сторінки з біографії Михайла Яремчука читайте далі у його бесіді з Ігорем Костюком.

У день сьомих роковин смерті

Не забуваймо тих, хто вже не з нами, най вони продовжують своє існування серед нас хоча би в споминах…