Календар вищолігових змагань національної футбольної першості 1992-го було сформовано таким чином, що, як правило, після спарених домашніх матчів (част. 5 і 6) на клуби очікував такий же подвійний гостьовий вояж, або ж навпаки. Відтак на «Прикарпаття» у наступних двох турах чекала неблизька футбольна подорож на східні терени України. Задовольнившись відносно скромними стартовими здобутками у рідних стінах, іванофранківці розраховували тепер поповнити свій турнірний баланс заліковими пунктами в найближчих поєдинках у Харкові та Охтирці.
Стадіони в Харкові (вгорі) та Охтирці (внизу), на яких зіграли свої перші гостьові матчі в чемпіонаті прикарпатці
З «Металістом», який протягом останніх десяти сезонів представляв
Україну у вищій союзній лізі, прикарпатці були знайомі тільки заочно.
Востаннє в офіційних матчах ці дві команди зустрічалися на футбольному
полі ще в 1981 р. Зрозуміло, що в теперішній заявці харків’ян та
іванофранківців нікого з учасників тодішніх двобоїв вже не залишилося. В
передматчевих прогнозах у фахівців не викликав сумніву і той факт, хто
буде фаворитом у протистоянні «Металіста» і «Прикарпаття». Все-таки
харківський клуб мав більш послужний, так би мовити, бекґраунд. Також у
господарів соліднішим виглядав і кадровий підбір виконавців. Та й
завдання на сезон перед «Металістом» ставилися на порядок амбіційніші,
ніж перед «Прикарпаттям».
Інша справа – охтирський «Нафтовик». З
цим колективом прикарпатці неодноразово зустрічалися останніми роками в
змаганнях друголігових команд. Більше того, в турнірі 1991 р. саме ці
два клуби були у колі головних претендентів на призові місця, і, врешті,
здобули такі бажані перепустки до когорти найсильніших вже у прем’єрну
національну першість України. Безперечно, що як охтирчани, так й
іванофранківці розглядали один одного, як ключових конкурентів у
боротьбі за право і на наступний сезон виступати у вищій лізі. Поточний
перебіг чемпіонату прогнозував безкомпромісний характер найближчого
очного двобою, де кожному було що втрачати.
У запропонованих
нижче невеликих газетних нотатках Орест Олексишин поділився своїми
журналістськими враженнями від результатів виступу «Прикарпаття» у виїзних матчах 3 і 4 туру першості…
***
«Прикарпаття»: Пироженко, Хомин, Ватаманюк, Волосянко, Мельничук, Ковальчук (Лахмай, 46), А. Шулятицький, Романчук, Ю. Шулятицький (Григорчук, 84), Савка, Русак.
Гол: Кандауров (44).
На 24-й хвилині Аджоєв («Металіст») і на 42-й хвилині Призетко («Металіст») не реалізували пенальті.
«<…> Суперники по національному чемпіонату України зіграли матчі чергового третього туру. І тут чи не найбільшої уваги заслуговує зустріч у Харкові, де «Металіст» приймав «Прикарпаття». Уже в першому таймі сімферопольський арбітр Авдиш покарав івано-франківських захисників Ватаманюка і Мельничука, які позиційні помилки «компенсували» грубою грою проти харків’ян, 11-метровими ударами. Але ось парадокс: спочатку Аджоєв влучив м’ячем у стійку воріт, а потім Призетко – в перекладину (!).
Правда, у гравців досвідченішого «Металіста» нерви виявилися усе-таки міцними, адже буквально за хвилину після другої невдачі їм вдалася цікава комбінація, котру завершив Кандауров.
Як передав нам по телефону харківський журналіст А. Кузнецов, після перерви прикарпатці (Хомин і Лахмай) могли зрівняти рахунок. Але, на його думку, «Металіст» виглядав солідніше і при потребі міг наростити швидкості, а через це його перемога 1:0 – цілком закономірна».
(газета «Галичина» від 20 березня 1992 р.)
Титулка футбольної програмки матчу «Металіст» – «Прикарпаття»
Автор переможного гола в складі «Металіста», гравець національної збірної С. Кандауров (1992 р.)
***
21.03.1992. «Нафтовик» (Охтирка) – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – 1:0 (0:0).
Суддя: С. Татулян (Київ).
«Нафтовик»: Прохоров, А. Єрмак, Яїчник, В. Єрмак, Сухарєв, Піскун, Попович, Шуршин, Горох (Задорожний, 60), Грачов, Липинський (Захаров, 46).
«Прикарпаття»: Пироженко, Хомин, Ватаманюк, Русановський (Ю. Шулятицький, 81), Мельничук, Лахмай, А. Шулятицький, Романчук (Ковальчук, 74), Волосянко, Савка, Русак.
Гол: Піскун (80).
На 55-й хвилині Шуршин («Нафтовик») не реалізував пенальті.
«Здається, дехто з учорашніх противників ідеї стосовно доцільності національного чемпіонату України починає ковтати гіркі пілюлі. Йдеться насамперед про «Дніпро», який в гостях зазнав другої невдачі поспіль.
На жаль, така ж доля спіткала і гравців «Прикарпаття». Хоча, як нас і поінформували, в Охтирці гості нічим не поступалися футболістам «Нафтовика». А після 55-ї хвилини, коли івано-франківський голкіпер Пироженко парирував 11-метровий удар, пробитий Шуршиним, навіть дістали своєрідний стимул для посилення своєї гри. Однак взяти бодай очко прикарпатцям не вдалося: за вісім хвилин до фінального свистка вони пропустили м’яч у власні ворота.
Звичайно, трагедії з цих двох поразок івано-франківської команди робити не варто. Але тепер їх турнірне завдання ускладнилося. І вже у наступному поєдинку з київським «Динамо», який має відбутися 27 березня в Івано-Франківську, «Прикарпаттю», мабуть, доведеться ризикувати. Очки конче потрібні».
(газета «Галичина» від 24 березня 1992 р.)
«Нафтовик» Охтирка (1992 р.)
Автор переможного гола в складі «Нафтовика» Е. Піскун (1992 р.)
***
Результати інших матчів 3-го і 4-го турів у другій підгрупі вищої ліги:
Волинь – Дніпро 1:0, Нива Тр. – Зоря 2:0, Нафтовик – Буковина 0:0;
Волинь – Зоря-МАЛС 2:0, Нива – Дніпро 1:0, Металіст – Буковина 0:0, СКА – Динамо 1:3
Таблиця чемпіонату (друга підгрупа) після чергових турів:
І | В | Н | П | М | О | |
Динамо | 3 | 3 | 0 | 0 | 6-2 | 6 |
Буковина | 4 | 2 | 2 | 0 | 4-2 | 6 |
Металіст | 4 | 2 | 1 | 1 | 5-2 | 5 |
Волинь | 4 | 2 | 1 | 1 | 4-2 | 5 |
Нива Тр. | 4 | 2 | 1 | 1 | 4-2 | 5 |
Нафтовик | 4 | 2 | 1 | 1 | 2-1 | 5 |
Дніпро | 3 | 1 | 0 | 2 | 2-2 | 2 |
Прикарпаття | 4 | 0 | 2 | 2 | 0-2 | 2 |
СКА | 3 | 0 | 0 | 3 | 1-7 | 0 |
Зоря-МАЛС | 3 | 0 | 0 | 3 | 0-6 | 0 |
Далі буде…
Немає коментарів:
Дописати коментар