На кінцевому відтинку першого кола
змагань 1992 р. у вищій лізі на «Прикарпаття» чекав черговий спарений
виїзд на схід країни, тепер у Луганськ і Дніпропетровськ. У недалекій
минувщині футболу Радянської України місцеві клуби «Зоря» і «Дніпро»
були не просто пересічними пунктами на спортивній карті республіки.
Нагадаємо, що свого часу і луганці (1972 р.), і дніпровці (1983, 1988
рр.) ставали найкращими футбольними командами СРСР. 
Стадіони в Дніпрі (вгорі) та Луганську (внизу), на яких зіграли свої гостьові матчі в сезоні 1992-го прикарпатці
Саме з огляду на попередні заслуги цих колективів багато хто
автоматично розглядав їх найближчі перспективи вже в національному
чемпіонаті України у безхмарному світлі. Але навряд чи доцільно було
керуватися подібним підходом у тих складних політичних і
соціально-економічних умовах, які супроводжували процес становлення
власного футбольного господарства в країні на початку 1990-х.
У цьому контексті показовим був стан справ із підготовкою до сезону
1992 р. луганської «Зорі». Клуб, який став срібним призером останньої
першості в так званій «західній» буферній зоні другої ліги СРСР,
наприкінці 1991-го вразив гострий фінансовий колапс. За кілька місяців
до цього від підтримки команди відмовився «Луганськтепловоз». Не
відчувалося особливої допомоги і від іншого співвласника клубу
міськвиконкому Луганська. Тож дійшло до того, що футболісти були
вимушені діставати з кишень отримані від облради профспілок преміальні
за успішний виступ в минулому чемпіонаті, аби профінансувати
передсезонний тренувальний збір «Зорі» в Сочі.
У цій
наближеній до безвихідної ситуації рятівником луганського клубу
незадовго до старту національної першості стало науково-виробниче
комерційне об’єднання з … Москви МАЛС. При цьому російські комерсанти
однією з умов наступної співпраці висунули й вимогу відкоригувати саму
назву майбутньої футбольної структури. Відтак новостворений у Луганську
клуб почав йменуватися «Зоря-МАЛС».
У порівнянні з попереднім
сезоном кістяк луганської команди зберігся майже цілком. Перейшов до
київського «Динамо» тільки О. Волотьок, тоді як поповнили лави
«Зорі-МАЛС» Т. Гусейнов і С. Ярмолич із запорізького «Металурга».
Як виявилося, негаразди організаційного і фінансового характеру, які в
ході передсезонної підготовки супроводжували футболістів луганського
клубу, негативно позначилися на старті команди в національних змаганнях.
Спочатку у лютому місяці в 1/16 фіналу трапилося кубкове фіаско в
домашньому поєдинку проти стрийської «Скали», а далі три поспіль
березневі поразки в чемпіонаті. І тільки ближче до завершення першої
половини першості після серії успішних ігор в стані луганців з’явився
проблиск надії, що ще не все втрачено. Мінімальна одноочкова перевага
«Прикарпаття» над «Зорею» перед їх очним протистоянням тільки
підкреслювала ціну, яку матиме його результат для обох дружин в
подальшому.
Що стосується «Дніпра», то проблем, подібних на описані вище в клубному господарстві луганчан, у нього в сезоні 1992-го не
спостерігалося. Ще виступаючи у союзних змаганнях, в кінці 80-х
«Дніпро» став першим госпрозрахунковим футбольним клубом на радянських
просторах. Водночас дніпряни мали можливість розраховувати й на міцне
плече, підставлене їм з боку головного спонсора заводу «Південьмаш».
Якщо вести мову про кадровий потенціал «Дніпра» у першій національній
першості, то ще в попередньому сезоні керівництвом клубу було взято курс
на омолодження команди. В 1992 р. процес зміни поколінь у колективі
набув ще виразніших тенденцій. Можливо, саме цей фактор вплинув на певну
нестабільність виступів «Дніпра» у матчах першого кола, коли перемоги у
рідних стінах змінювалися невдачами у зустрічах на виїзді. Та навіть
цей нюанс не заважав дніпрянам залишатися у колі головних претендентів
на медалі чемпіонату.
У запропонованих нижче невеликих
газетних нотатках Орест Олексишин поділився своїми журналістськими
враженнями від результатів гостьових виступів «Прикарпаття» в Луганську і
Дніпропетровську…
***
16.04.1992. «Зоря-МАЛС» (Луганськ) – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – 4:0 (0:0).
Суддя: О. Тютюн (Фастів).
«Заря-МАЛС»:
Нікітін, Чухлеба, Фокін, Ярмолич, Мартиненко (Литвинов, 51), Жуненко,
Коробченко, Фурсов, Колесников (Бєдний, 53), Севідов, Гусейнов.
«Прикарпаття»:
Пироженко, Хомин, Ватаманюк, Русановський (Ковальчук, 80), Мельничук
(Ковтанюк, 78), Лахмай, А. Шулятицький, Романчук, Волосянко, Савка,
Русак.
Голи: Фокін (69), Севідов (72), Гусейнов (75), Коробченко (89).
«У
семи попередніх поєдинках футболісти «Прикарпаття» забили найменше
м’ячів серед усіх учасників національного чемпіонату, хоча й, з другого
боку, лише двічі дозволяли суперникам результативно завершувати атаки на
ворота, які упевнено захищав Олег Пироженко. Через це трохи
несподіваною була позавчорашня невдача іванофранківців на стадіоні в
Луганську. Тут вони поступилися з розгромним рахунком – 0:4 місцевій
«Зорі-МАЛС», з котрою, до речі, після цього помінялися сходинками в
турнірній таблиці другої підгрупи.
Зрозуміло, зняти
психологічний стрес після такої поразки тренерам команди буде нелегко, а
вже завтра її чекає не менш серйозне випробування у Дніпропетровську.
Тим паче, що «Дніпро» у рідних стінах програв (0:1) «Буковині», тож,
мабуть, його футболісти не захочуть знову стати хлопчиками для биття.
Втім, у цьому сезоні було вже стільки непередбачених поворотів, на які
не встигли реагувати навіть найспритніші любителі прогнозів».
(газета «Галичина» від 18 квітня 1992 р.)
Фрагмент футбольної програмки матчу «Зоря-МАЛС» – «Прикарпаття»
Футболісти «Зорі-МАЛС» під час тренувального заняття (1992 р.)
Автори переможних голів у складі «Зорі-МАЛС» в матчі з «Прикарпаттям»
***
19.04.1992. «Дніпро» (Дніпропетровськ) – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – 1:0 (1:0).
Суддя: В. Звягінцев (Донецьк).
«Дніпро»: Городов, Горілий, Беженар, Дірявка, Сасько, Полунін, Похлєбаєв, Паляниця (Думенко, 46), Захаров (Омельчук, 85), Москвін, Коновалов.
«Прикарпаття»: Сташко, Хомин, Ватаманюк, Русановський (Ковтанюк, 78), Мельничук, Лахмай, А. Шулятицький, Романчук (Ковальчук, 63), Волосянко, Савка, Русак.
Гол: Беженар (12, з 11-метрового удару).
Попереджені: Дірявка, Ковтонюк.
«Надії на те, що своє важке турне на фініші першого кола футболісти «Прикарпаття» зможуть завершити достойно, не справдилися. І в Дніпропетровську, де гра була невиразною та малопривабливою, вони зазнали невдачі – 0:1. Переможний м’яч центральний захисник «Дніпра» Беженар провів на 12-й хвилині з 11-метрового удару. Та хоча до фінального свистка залишалось ще дуже багато часу, іванофранківці не спромоглися перехопити ініціативу й відігратися, а цією поразкою, до речі, вони поставили себе у дуже скрутне становище».
Фрагмент футбольної програмки матчу «Дніпро» – «Прикарпаття»
Автор переможного гола у складі «Дніпра» в матчі з «Прикарпаттям», гравець національної збірної С. Беженар (1990-ті рр., фото з сайту: https://uk.zbirna.com)
«Дніпро» Дніпропетровськ (1992 р., фото з сайту: https://fcdnipro.com)
Відеозапис матчу «Дніпро» – «Прикарпаття»
****
Результати інших матчів 9-10-го турів у другій підгрупі вищої ліги:
Дніпро – Буковина 0:1, Нива Тр. – СКА 1:0;
Зоря-МАЛС – Буковина 2:1, Волинь – СКА 3:0, Нафтовик – Металіст 1:0, Нива Тр. – Динамо 0:2.
Окрім того, 16 квітня відбувся матч 13-го туру Волинь – Металіст 3:1, а
23 квітня – пропущений матч 6-го туру Буковина – Динамо 0:0.
Таблиця чемпіонату (друга підгрупа) після матчів першого кола: І В Н П М О Динамо 8 5 3 0 12-5 13 Буковина 9 4 4 1 9-5 12 Волинь 9 5 1 3 13-8 11 Дніпро 9 4 2 3 10-7 10 Нафтовик 9 4 2 3 5-7 10 Зоря-МАЛС 9 4 1 4 13-11 9 Металіст 10 3 3 4 12-11 9 Нива Тр. 9 3 3 3 5-5 9 Прикарпаття 9 1 4 4 1-7 6 СКА 9 0 1 8 3-17 1
Далі буде…
Немає коментарів:
Дописати коментар