Показ дописів із міткою олімпіада. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою олімпіада. Показати всі дописи

20 грудня 2024 р.

Cтаниславівський спорт 100 років тому | 1924

Віддавна склалася усталена традиція напередодні приходу нового спортивного року підбивати підсумки того, який минає. Здійснимо такий екскурс в минуле і ми, але обравши дещо нестандартний хід. Зануримося в події не останніх дванадцяти місяців, а, для прикладу, сторічної давності – у рік 1924 в спортивній історії Івано-Франківська. Чи якщо бути точнішим, тодішнього Станиславова.
     Це був час, коли місто, нещодавно перетворене у воєводський центр, продовжувало зализувати ще свіжі рани Першої світової та пожинало плоди нових геополітичних змін на Європейському континенті. За наявності низки спільних злободенних проблем найчисельніші національні спільноти Станиславова на ментальному рівні по-різному підходили до сприйняття тодішніх реалій сьогодення. Одні, як поляки, перебували в стані внутрішнього піднесення, бо зуміли на уламках чужого імперського минулого відродити свою другу за ліком Річ Посполиту. Інші, як українство, навпаки переживали спустошення через втрату шансу на здобуття самостійного статусу в складі соборної Української держави, чи хоча би як окремого політичного утворення на землях Східної Галичини. Ще хтось, як гебреї, за відсутності потужних важелів впливу ні на що особливо не розраховували, а відтак традиційно були вимушені пристосовуватися до поточного моменту…


    

22 липня 2021 р.

Олімпійська історія Прикарпаття. Казимир де Роство-Суський


                              Казимир де Роство-Суський (1930-ті рр.)

    
У когорті перших до літопису олімпійського руху Прикарпаття вписав своє ім’я майстер верхової їзди на конях Казимир де Роство-Суський. Він, як і герой нашого попереднього допису Маріан Божемський, був учасником Ігор 1924 р. в Парижі. Уродженець Волині Роство-Суський волею долі у 1920-х проходив службу в Станиславівському воєводстві у 6-у полку уланів та 6-ій Окремій кавалерійській бригаді. Саме звідси він фактично й відправився на олімпійські змагання в Франції.  

19 липня 2021 р.

Олімпійська історія Прикарпаття. Маріан Божемський

 За лічені дні в японському Токіо стартує ХХХІІ Літня Олімпіада. Без сумніву, що прикарпатські прихильники спорту, палко підтримуючи усю українську національну олімпійську команду, будуть, як завжди, дуже пильно стежити й за виступами своїх краян-земляків у її складі. У переддень старту цього глобального спортивного форуму буде не менш цікаво заглибитися в минуле і з'ясувати, коли ж вперше на Олімпійських іграх сучасності дебютували спортсмени, які у той чи інший спосіб (за місцем народження, проживання або служби) мали стосунок до Прикарпаття.         
      Наразі два найбільш ранні олімпійські сліди прикарпатців вдалося відшукати ще на далекій
VIII Літній Олімпіаді 1924-го в Парижі. Один із них залишив по собі в історії олімпійського руху представник тодішньої збірної Польщі зі спортивної стрільби Маріан Божемський. Перед тим, як безпосередньо повідати про перипетії його виступу на цих Іграх, зупинимося, хоча би фрагментарно, на основних фактах з життєпису олімпійця. 

24 лютого 2019 р.

Важка дорога на Олімп

Серед когорти призабутих, а для багатьох сучасників і зовсім незнаних імен у вітчизняному спорті, які своїми звитягами навічно вписані в історію міжнародного олімпійського руху, незаслужено опинилося ім’я вихідця з Прикарпаття Валерія Гасія (1949-2004). Слід нагадати, що наразі цей гандболіст залишається єдиним серед наших краян-олімпійців усіх часів, кому вдалося підкорити найвищу вершину, здобувши золото на Іграх 1976 р. в канадському Монреалі! Удвічі приємніше, що Гасій був одним з лідерів Радянської збірної з ручного м’яча на цих найпрестижніших змаганнях сучасності. Для прикладу, лише у фінальному поєдинку за золоті нагороди проти румунської дружини з 19 результативних атак колективу 6 у свій актив записав саме Валерій. А загалом на олімпійському турнірі в Монреалі, який був вже другим за ліком у спортивній кар’єрі уродженця Коломиї, він закинув у 5 матчах аж 25 м’ячів!
     Невдовзі після завершення того найуспішнішого для Валерія Гасія сезону 1976-го Оресту Олексишину трапилася нагода поспілкуватися з олімпійським чемпіоном та записати наступне інтерв’ю...