Він був у фаворі журналістики краю (до 75-ліття від дня народження Ореста Олексишина)

Сьогодні Оресту Олексишину виповнилося би 75 років! Доля розпорядилася так, що вже одинадцятий рік, як він відійшов у засвіти. Тож тепер у цей колись святковий для Ореста Олексійовича день календаря усім рідним, близьким, друзям, колегам по роботі та просто добрим знайомим замість заздравних побажань на адресу винуватця залишається хіба що згадувати його добрим словом і молитвою…


Колектив редакції газети «Галичина» вітає Ореста Олексишина (ліворуч) з піввіковим ювілеєм (Івано-Франківськ, серпень 1997 р.; фото Т. Яковина)

     Кажуть, що світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив власне життя, сильніші за забуття. Тож у цьому дописі хотілося б запропонувати фрагмент з книги «Твоя й моя «Галичина». Вона з’явилася у світ 2020 р. в рамках відзначення 30-літнього ювілею від дня заснування першої в країні національно-демократичної газети «Галичина». У виданні окремими спогадами нині сущих журналістів вшановано також пам’ять колег, котрі  були співтворцями цього івано-франківського часопису і вже, на жаль, відійшли у вічність. Зокрема, автором теплих споминів про Ореста Олексишина у цій книзі виступив давній колега й однокурсник Петро Шевчук. Тож слово автору…
***

Михайло Яремчук: «Журналістика – це стан душі»

Хочеться на сторінках цього щоденника час від часу згадувати й тих колег по цеху Ореста Олексишина, з якими він приятелював, співпрацював (у більшій чи меншій мірі) при підготовці своїх журналістських матеріалів та проектів, чи просто спільно творив літопис прикарпатського (і не тільки) спорту. З цією метою уводимо в блог рубрику «колеги по цеху» з відповідною міткою (тегом). У ній будемо публікувати різноманітні матеріали від та про таких побратимів по фаху.

      Розпочнемо її публікацією інтерв’ю з Михайлом Яремчуком, яке той дав івано-франківському спортивному виданню «Матч» у 2013 р. Постать Михайла Васильовича, який, до речі, сьогодні відзначає свій День народження (з чим його і вітаємо!), тут нами обрано не випадково.Окрім того, що Яремчук тривалий час товаришував з Олексишиним, вони в 1990-х у тісній співпраці прокладали ще нову для себе та глядачів Івано-Франківщини спортивну стезю на регіональному телебаченні. Про це та про інші сторінки з біографії Михайла Яремчука читайте далі у його бесіді з Ігорем Костюком.

У день сьомих роковин смерті

Не забуваймо тих, хто вже не з нами, най вони продовжують своє існування серед нас хоча би в споминах…

 

 

З опублікованого на ФБ

Фотоспогад про Ореста Олексишина...

Більше за посиланням : https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=849805475167665&id=100004146610234.

Про спортивну журналістику

Молоде покоління журналістів Прикарпаття в особі Андрія Меніва мовить про спортивну журналістику. В інтерв'ю колеги по фаху поміж іншим згадують і постать Ореста Олексишина.

Один із сотень матчів

Ореста Олексишина згадують колеги по цеху...

 «Місяць тому відбулася знакова подія для спортивної журналістики Прикарпаття – турнір пам’яті директора програм ОТБ «Галичина», президента Асоціації спортивних журналістів області Ореста Олексишина. Визнаємо, ми втратили з поля зору цей меморіал і через змагальну текучку, і, звісно, через перші кроки порталу, коли за всім просто неможливо встигнути. Тим часом, Орест Олексійович багато років був, без перебільшення, брендом футбольної журналістики Івано-Франківщини, його прямі телерепортажі досі відлунюються в пам’яті, як тільки згадка повертає до славних часів головної команди краю. Не раз виринають вищолігові поєдинки на «Електроні» (тепер «Наука»), де Олексишин коментував в оточенні багатьох колег з інших медіа. Лагідний голос, який ніколи не переходив на фальцет а-ля Циганик, а головне – точні, виважені фрази, нічого зайвого, максимальна інформація про хід подій на полі. Серед численних матчів як не згадати ось цей, майже двадцятилітньої давнини...