Олімпійська історія Прикарпаття. Маріан Божемський

 За лічені дні в японському Токіо стартує ХХХІІ Літня Олімпіада. Без сумніву, що прикарпатські прихильники спорту, палко підтримуючи усю українську національну олімпійську команду, будуть, як завжди, дуже пильно стежити й за виступами своїх краян-земляків у її складі. У переддень старту цього глобального спортивного форуму буде не менш цікаво заглибитися в минуле і спробувати відповісти, коли ж вперше на Олімпійських іграх сучасності дебютували спортсмени, які у той чи інший спосіб (за місцем народження, проживання або служби) мали відношення до Прикарпаття.         
      Наразі два найбільш ранні олімпійські сліди прикарпатців вдалося відшукати ще на далекій VIII Літній Олімпіаді 1924-го в Парижі. Один із них залишив по собі в історії олімпійського руху представник тогочасної збірної Польщі зі спортивної стрільби Маріан Божемський. Перед тим, як безпосередньо повідати про перипетії його виступу на цих Іграх, зупинимося, хоча би фрагментарно, на основних фактах з його життєпису. 

     Маріан Божемський народився 21 липня 1894 р. в Станиславові. Середню освіту майбутній олімпієць почав здобувати в місцевій Цісарсько-королівській вищій реальній школі, а от сам шкільний атестат зрілості отримав вже у Львові наприкінці 1915-го. У буремні роки Першої світової був мобілізований до лав австрійської армії, пізніше хоробро боронив рідний край від більшовицької навали під час польсько-радянської війни 1919-1921 років. Із настанням мирних часів Маріан Божемський вирішив й надалі не полишати військової служби, перебуваючи на ній у різних армійських частинах ІІ Речі Посполитої аж до осені 1937-го, коли у званні капітана внаслідок отриманого каліцтва пішов у відставку. Що стосується особистого життя, у 1921 р. він узяв шлюб зі Стефанією Клімковською, у якому в подружжя народилося двоє дітей – син Збігнев і донька Зофія. Під час Другої світової війни до 1944 р. Божемський проживав у Львові, працюючи комірником. Просування радянських військ до кордонів Галичини, змусило його, як і багатьох інших краян різних національностей, залишити малу Батьківщину та податися на захід. Разом з дружиною Маріан остаточно осів у польському містечку Ліманова, де й відійшов на вічний спочинок 12 листопада 1959 р. 


Цісарсько-королівська вища реальна школа в Станиславові, де навчався М. Божемський (1900-ті рр.)


Фрагмент зі "Звіту Дирекції Ц. К. вищої реальної школи в Станиславові за 1908/09 шкільний рік" з переліком учнів ІІІ-а класу, в якому навчався М. Божемський

      Серйозно вправлятися у спортивній стрільбі М. Божемський взявся на початку 1920-х і за короткий час вибився в число кращих стрільців Польщі. Відтак у 1924 р. він разом з п’ятьма іншими своїми співвітчизниками-стрільцями увійшов до складу польської дружини, яка дебютувала на Літніх Олімпійських іграх в Парижі. 30-літній М. Божемський поїхав туди у статусі чинного переможця першості країни зі спортивної стрільби, що відбулася у Львові незадовго до старту Олімпіади. У Франції уродженець Станиславова підтвердив своє реноме і продемонстрував найвищий результат поміж усіх польських стрільців – 14-е місце серед 55 учасників у стрільбі зі швидкострільного пістолета на 25 метрів. Окрім того, М. Божемський змагався ще у двох дисциплінах – індивідуальній стрільбі з довільної гвинтівки на 600 метрів (60-е місце) та командній стрільбі з довільної гвинтівки на 400, 600 і 800 метрів (15-е місце). 
     Відразу по прибутті з Паризьких ігор додому у Львів М. Божемський охоче поділився з місцевими газетярами своїми враженнями від виступу рідної команди на цих наймасовіших змаганнях сучасності. І ось, що повідав спортсмен: «У Франції ми перебували з 17 по 30 червня, із цього часу в Парижі всього лише 2 дні, а решту – в Реймсі та у французькому військовому таборі в Мурмелоні. На Іграх команда відчувала брак відповідної зброї. Пістолет Кольта я купив за останні франки за якусь годину до початку змагань і набрав під час стрільби 17 пунктів із 18 можливих. Стріляли з нього далі по черзі всією командою, не маючи часу на його чистку. Відтак гірше стрілялося Мар’янському і Ковальчевському, а найбільш кепсько – нашому чемпіонові в стрільбі з пістолета Госьцєвічу, в якого зброя на тринадцятому пострілі дала осічку. Показово, що кожному американцю було виділено по 200 доларів лишень на чистку зброї, тоді як ми через безгрошів’я навіть не мали змоги надалі залишитися на стрільбищі, аби просто стати свідками змагань в інших дисциплінах.
     Опікувався нами на Іграх не Польський Олімпійський Комітет, а незнайомі люди. Через незнання французької ми не відали, наприклад, що окремі стрілецькі серії можна було анулювати і почати заново. Була нагода обзавестися й більш пристойною зброєю, яку пропонували нам відступити американці та швейцарці, однак ми не мали на неї грошей. У майбутньому на Олімпіаду жоден із нас більше не поїде, якщо не буде забезпечений добротною зброєю. Для прикладу, румуни на місці придбали два карабіни і відразу поправили свої результати. Чехи позичили собі зброю в гаїтян і також виправилися. Ми єдині залишились зі своїми карабінами, добрими на війні, але непридатними для олімпійських змагань.
     Підсумовуючи сказане, можу стверджувати, що для успішного виступу нам забракло тільки якісної зброї і бодай тижня пристрілки. Ми, спортсмени, за собою вини не відчуваємо і якщо до когось можуть бути претензії – хіба до когось іншого»...

***
     Олімпіада в Парижі була далеко не єдиними масштабними змаганнями в спортивній кар’єрі нашого краянина М. Божемського. У 1920-х він також тричі представляв Польщу на чемпіонатах світу зі спортивної стрільби. Більше того, на світовій першості в Римі (1927 р.) став бронзовим призером у стрільбі лежачи з військового карабіну на 300 метрів. Не полишав М. Божемський спортивних стартів навіть після нещасного випадку з ним на полюванні в 1936 р., коли внаслідок вогнепального поранення довелося ампутувати частину лівої ноги, і справедливо закріпив за собою в історії статус одного з найкращих польських стрільців міжвоєнної доби.


Офіційний постер VIII Літньої Олімпіади


Стрільбище VIII Літньої Олімпіади в Шалон-на-Марні (1924 р.)


Стрільбище VIII Літньої Олімпіади в Шалон-на-Марні (1924 р.)


Олімпійські командні змагання у стрільбі з довільної гвинтівки на 400, 600 і 800 метрів на стрільбищі в Шалон-на-Марні (1924 р.)

Стрільбище VIII Літньої Олімпіади в Реймсі (1924 р.)


Польська команда зі спортивної стрільби на Олімпіаді в Парижі. М. Божемський стоїть 2-й ліворуч (червень 1924 р.)


Команда львівських стрільців – переможець першості Польщі у стрільбі з гвинтівки на 300 метрів. М. Божемський стоїть 1-й праворуч (Краків, вересень 1925 р.)

Розповідь підготував Олег Олексишин