Коли 45 років тому, у січні 1976-го, на
базі нечисельних груп футбольної підготовки при команді першої союзної
ліги івано-франківського «Спартака» створювалася перша на той час в
області спеціалізована школа олімпійського резерву, це стало неабиякою
подією у спортивному житті краю. Через п’ять років у результаті
передачі команди майстрів разом зі спортшколою на баланс місцевого
заводу «Позитрон» обидві змінили свою назву на «Прикарпаття».
Слід зауважити, що за час своєї роботи в останній чверті минулого
століття тренери СДЮСШОР «Спартак» / «Прикарпаття» спільно з
підопічними ставали переможцями першостей всесоюзних спорттовариств
«Спартак» і «Зеніт», а також неодноразово тріумфували у чемпіонатах
України. Серед інших, ця школа дала путівку у світ професійного
футболу таким знаним і поза межами Івано-Франківщини майстрам
шкіряного м’яча, як Ярославу Думанському, Ігорю та Миколі Юрченкам,
Валентину Москвіну, Василю Гуменяку, Миколі Волосянку, Петру Русаку,
Олегу Рипану, Анатолію Редушку, Василю Тофану. У різний час азам
спортивної майстерності кілька поколінь юних футболістів краю тут
навчали: Мирослав Думанський, Степан Рибак, Юрій Шайкін, Борис
Пазухін, Іван Краснецький, Річард Гуцуляк, Ярослав Притула, Петро
Кушлик, Тарас Белей, Степан Балан, Михайло Гнатишин, Віктор Козін,
Володимир Мельниченко, Микола Пристай, Михайло Мойсей, Валерій
Голубцов, Ярослав Павліський, Віктор Поптанич…
Чималою мірою основні віхи з історії СДЮСШОР «Спартак» / «Прикарпаття»
можна відслідкувати із журналістських матеріалів різних років
авторства Ореста Олексишина. У них він висвітлював не лише перемоги і
успіхи шкільних наставників та їхніх учнів, але й робочі будні та
проблеми з життя навчального закладу. Сьогодні ж запропонуємо вашій
увазі публікацію 1976 року, у якій Орест Олексишин розповів про перші
кроки футбольної СДЮСШОР у Івано-Франківську… 
Ми не випадково говоримо про групу підготовки в минулому часі. Півроку тому її ліквідували. А на початку січня в «Спартаку» появилася спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа з футболу. Очолив її відомий в області фахівець, майстер спорту Мирослав Іванович Думанський.
Та уже в перші дні роботи директор нової школи зіткнувся з серйозними труднощами. Крім колишніх гравців «Спартака» Степана Балана, Івана Краснецького та Юрія Шайкіна, які нині працюють разом з Думанським, передбачено внести у штат ще трьох тренерів. Але досі цього питання не вирішили. Хвилює директора й таке: кошти для потреб школи ніби й асигнували, а використовувати їх ще не можна.
Відкриття спеціалізованої ДЮСШ – не просто чергова зміна вивіски. У порівнянні з колишньою групою підготовки якість тренувального процесу в «стінах» школи повинна бути набагато вищою. Але в даному випадку вимагати цього «стрибка» від тренерів було б недоречно.
Школа виникла, по суті, на голому місці. Ще в ті роки, коли існувала група підготовки, велися дебати щодо створення окремої навчальної бази для юних футболістів. Від розмов перейшли до діла. Біля стадіону «Спартак» вирубали частину саду, що не плодоносив, поставили на цій поляні двоє воріт і зробили… тривалий перекур.
Нещодавно, здається, цей багаторічний тайм-аут завершився. Але роботи по обладнанню поля з тирсовим покриттям ведуться так повільно, що ніхто не скаже точно, коли воно буде служити футболістам. Поки ж що тренери подають своїм вихованцям уроки майстерності на асфальтовій доріжці довкола трибун. На центральне поле стадіону їх не пускають – хіба що наймолодших на півгодини для показової гри перед черговим матчем команд майстрів. Більше пощастило деяким футболістам старшої вікової групи, які на чемпіонаті області захищають кольори «Електрона» і, таким чином, здобули право тренуватися на стадіоні приладобудівного заводу. Але, безперечно, це не вихід із становища. Уже тепер треба подумати й про те, щоб 120 футболістів спеціалізованої школи взимку мали дах над головою.
На останньому пленумі обласної федерації футболу було порушено актуальне питання. Суть його ось у чому. В Івано-Франківську, крім спеціалізованої футбольної ДЮСШ «Спартака», існує також відділення футболу при ДЮСШ №2 міськвно. Це утруднює роботу тренерів, особливо спартаківців (їхні контакти із загальноосвітніми школами, природно, не такі міцні), по відбору перспективних хлопчиків. А якщо об’єднати всіх юних футболістів обласного центру в одній спеціалізованій школі? При бажанні заради корисної справи міжвідомчі бар’єри можна подолати.
Реалізація цієї пропозиції – в майбутньому. А тепер основне завдання обласної ради ДСТ «Спартак» – допомогти своїй футбольній школі міцно стати на ноги».
(газета "Прикарпатська правда" від 23 червня 1976 р.)
Тренерсько-викладацький склад СДЮСШОР «Спартак» / «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) останньої чверті ХХ ст.
На фотоколажі (зліва направо): верхній ряд