Хроніка Першого національного з футболу. Ч.6: Продовження гольової засухи

Після стартової зустрічі з «Волинню» в гості до іванофранківців у другому турі (10.03.1992) завітав ще один представник західноукраїнського регіону «Нива» з Тернополя. Всередині тернопільського колективу, на відміну від прикарпатців, в міжсезоння відбулися суттєві кадрові зміни. На тренерському містку штурвал перебрав у свої руки Леонід Колтун. До цього в останній першості СРСР йому вдалося з волгоградським «Ротором» здобути чемпіонський титул у змаганнях першої ліги. Але волею долі так сталося, що наступний футбольний сезон Л. Колтун розпочав не в союзній і навіть не в російській, а в українській вищій лізі. 
     До «Ниви» новий наставник прибув не з пустими руками, а «прихопивши» кількох своїх далеко не останніх у футбольній справі підопічних з Волгограда. Серед них був і нещодавній тріумфатор Сеульської олімпіади в складі радянської збірної Є. Яровенко, і володар золотої медалі першості СРСР в складі «Дніпра» А. Шох. Та як продемонстрував вищоліговий дебют «Ниви» у національному чемпіонаті (гостьова поразка 1:2 від «Буковини»), часу, відведеного на передсезонну підготовку, для формування боєздатного і злагодженого колективу в Тернополі Л. Колтуну виявилося геть недостатньо. З іншого боку, ще одна невдача в поєдинку проти географічного сусіда і одночасно потенційного конкурента за місце у вищому дивізіоні могла суттєво вплинути на подальші перспективи тернополян в такому швидкоплинному турнірі. Отож, на обидвох суперників на «Електроні» чекало серйозне протистояння. 
     Більше деталей цього західноукраїнського березневого дербі 1992-го у газетному репортажі Ореста Олексишина нижче…

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.5: Старт

7 березня 1992 р. на івано-франківському стадіоні «Електрон» за присутності близько 8 000 глядачів футболісти «Прикарпаття» після двох з половиною місяців підготовки (див. част. 3 і 4) нарешті розпочали свій змагальний шлях у Першому національному чемпіонаті України. В дебютному поєдинку їм випала у суперники команда луцької «Волині».

     На короткій урочистій церемонії з нагоди відкриття футбольної першості тренерів, гравців і численних шанувальників популярної гри привітали голова Івано-Франківської обласної ради Микола Яковина та генеральний директор виробничого об’єднання «Тисмениця» Ігор Зварич. До речі, це знане у ті часи в Україні та поза її межами тисменецьке підприємство стало одним з основних спонсорів прикарпатського клубу в прем’єрному сезоні. Втім, не залишилися осторонь футбольних проблем івано-франківського колективу й інші бізнес-структури. Наприклад, ще один діловий партнер «Західкоопбанк» перед матчем встановив грошову винагороду (2 тис. «дерев’яних») для гравця «Прикарпаття», котрий заб’є перший гол у ворота суперника.
     Та чи вдалося комусь із прикарпатських футболістів зірвати обіцяний куш, або ж можливо згадані преміальні так і залишились лежати у касі до кращих часів згадаємо далі разом з Орестом Олексишиним…

Хроніка Першого національного з футболу. Ч. 4: Напередодні великого старту

Провівши початковий цикл своєї передсезонної підготовки на теренах Івано-Франківщини (ми вели про це мову в блозі минулого разу), наприкінці січня 1992-го футболісти «Прикарпаття» взяли курс на сусіднє Закарпаття і на два наступні тижні отаборилися в ужгородському готелі «Спорт». Якщо вдома прикарпатці переважно працювали над вдосконаленням фізичних кондицій, то тут тренерський штаб розраховував наситити підготовчі будні команди ігровою практикою. Це було важливо і з огляду на той факт, що вже у другій декаді лютого іванофранківців очікував своєрідний пролог перед стартом національної першості у формі першого раунду змагань за Кубок України.
     Транзитом до Ужгорода «Прикарпаття» завітало до Стрия, де провело товариський матч із місцевою «Скалою», поступившись у підсумку 1:2. Особливими успіхами не тішили своїх прихильників івано-франківські футболісти і під час спарингів на закарпатській землі. Зокрема, відразу у трьох поєдинках – проти павлоградського «Шахтаря», чортківського «Кристала» та ужгородського «Закарпаття» – прикарпатці розійшлися безгольовими нічиїми. І лише в двобої з «Приладистом» (Мукачево) вони змогли вийти переможцями – 3:0 (хет-трик Ю. Шулятицького). Суттєвим чинником, який певною мірою виправдовував такі непереконливі результати у контрольних матчах, були несприятливі погодні умови для підготовки на Закарпатті, де панувала небувало сніжна і морозна зима... 

ФК "Прикарпаття" на передсезонних зборах (зліва направо): верхній ряд – І. Краснецький (головний тренер), ?,  В. Гуменяк, П. Русак, Б. Гусак, Р. Григорчук, Р. Русановський, В. Винник, С. Сташко, О. Пироженко, І. Ходинський, Я. Ватаманюк, М. Гнатишин (тренер), Р. Бочкур (лікар-масажист); нижній ряд – В. Лахмай, І. Стахів, А. Хомин, А. Шулятицький, Ю. Шулятицький, А. Романчук, О. Дорош, Т. Ковальчук (1992 р., фото П. Белея)

 

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.3: «Прикарпаття» готується

Отримавши нарешті на грудневому пленумі 1991-го від ФФУ офіційну відмашку, що національній першості бути (детальніше про це в опублікованих раніше част. 1 і 2), футбольні команди з різних куточків країни розпочали готуватися до весняного старту. Серед них було й івано-франківське «Прикарпаття», якому судилося позмагатися у вищій лізі. Цей фактор, а також зважаючи на обмежений час для підготовки, змусили керівництво клубу кинути команду у вир напруженої передсезонної роботи вже наприкінці другої декади грудня.

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.2: Народження

Свій попередній допис ми завершили оповіддю про засідання виконкому Федерації футболу України (ФФУ) 10 вересня 1991 р. Від цього зібрання у спортивної спільноти були небезпідставні сподівання на те, що вітчизняні чиновники нарешті зважаться на сміливі кроки в справі самостійного провадження власної футбольної господарки. Але вийшло так, що виконком обрав вичікувальну позицію. З одного боку, всі його члени вже утвердилися в думці, що національній першості України з футболу бути, а з іншого, – юридичне вирішення цього питання відклали до грудня, коли всенародний референдум остаточно підтвердить курс на розбудову незалежної України.

(1990-ті рр., фото з сайту: http://footclub.com.ua)

 

Хроніка Першого національного з футболу. Ч.1: У зародку

Інституційні зміни, які відбувалися в різних сферах життя українського суспільства після проголошення Незалежної держави в серпні 1991 р., не могли оминути й вітчизняну футбольну господарку. Серед нагальних викликів того часу чи не в першу чергу постала потреба організації власного національного чемпіонату. Цьогоріч минає 30 років відтоді як було проведено ту вікопомну прем’єрну першість у вищій, першій та перехідній лігах українського футболу. Івано-Франківщина спромоглася делегувати на ті змагання лише один колектив – ФК «Прикарпаття» з обласного центру. Прикарпатцям випала честь змагатися у найвищому за рангом дивізіоні і це певною мірою згладжувало відверто скромне представництво краю в дебютній першості та змушувало місцевих любителів гри мільйонів тримати її турнірні перипетії у фокусі особливої уваги.
     Цим дописом спробуємо започаткувати серію матеріалів, аби хоча б фрагментарно відтворити ті складні й суперечливі умови, в яких народжувалася та реалізовувалася сама ідея проведення Першого національного чемпіонату з футболу в Україні. Принагідно згадаємо також деякі подробиці з виступу в ньому івано-франківського «Прикарпаття»...


(малюнок В. Кіндратишина, 1991 р.)